Положинський боїться уколів

Положинський боїться уколів

Лідер гурту ”Тартак” Сашко Положинський, 34 роки, сидить за столом у барі київського готелю. Волосся гострим клинцем зачесане на лоба. Поряд Андрій Богун, або Кіса, — клавішник гурту. Розповідає, що на початку грудня ”Тартаку” виповниться 10 років, і в гурту зараз багато виступів. Кіса кудись іде.

А відпочиваєш як?

— Люблю ходити в гості до друзів, наприклад, на Троєщину. Їздив на рідну Волинь, гриби з батьками позбирати. Грибів було багато. Ще їздив в урочище Білі Береги, теж на Волині. Одна патріотична організація робила молодіжний табір. Спілкуєшся, фотографуєшся, даєш автографи — береш участь у виховному процесі.

Згадує свій перший концерт, у дитсадку.

— Хороші в мене батьки, — доїдає канапку. — За освітою інженери. Колись працювали на ЛУАЗі. З кінця 80-х батько був директором луцького зоомагазину. Є ще менша сестра. Живе в Швейцарії, вийшла там заміж. Двічі їздив до неї. Треба буде на чемпіонат Європи до Швейцарії поїхати.

Правда, що у твоєму житті був військовий період?

— Учився у військовому інтернаті, ще радянському. У Львові. Потім вступив до військового училища. Але згодом пішов. Начитався книжок і захопився різними героями, стратегами, полководцями. Але армія, в яку я потрапив, була зовсім іншою.

Каже, що пишається знайомством із легендарним сотенним УПА Мирославом Симчичем.

— Знайомий зі старшим сином Симчича, через нього вийшов на батька. Упівці — це останні живі герої України. Жива легенда.

Спортом займаєшся?
— Хіба що на сноуборді катаюся. Улітку іноді можу пограти в футбол.
Кажуть, купив машину?

— Продюсер подарував її мені на день народження. Чорний джип ”Судзукі Гранд-Вітара”. Не новий, покоцаний з усіх боків. У Карпатах барани покоцали. У машини дуже блискучий бік. Якісь барани йшли і побачили своє відображення. Я тоді жив на горі, а машина стояла під горою.

Фани дістають?

— Фанів у ”Тартака” немає. Фанатизм ми викорінюємо, — ретельно розмішує чай в склянці, давить ложечкою дольку лимона.

Яку кухню любиш?

— Усе люблю, от тільки м’яса не їм. Недобре вбивати тварин. Люблю мед, — киває на блюдце з медом. — А горілки не п’ю, бо не подобається.

Наркотики пробував?

— Пробував дещо, слабеньке. Важкі наркотики не для мене, я уколів боюся, а легкі нецікаві. У всьому світі давно мода на здоровий спосіб життя.

Ще не одружений?
— Сватаюся, але мене відшивають. Справжній козак мусить бути неодружений.

1972, 28 травня — народився в Луцьку в сім’ї інженерів
1989 — закінчив школу
1995 — закінчив економічний факультет Луцького університету
1995 — уперше виступив на Дні молоді в Луцьку
1996 — створив гурт ”Тартак”
1997 — лауреат фестивалю ”Червона Рута”
1999 — переїхав до Києва
2001 — дебютний альбом ”Демографічний вибух”
2006 — п’ятий альбом гурту ”Гуляйгород”