Сашко Положинський нарешті зібрав докупи всю свою Систему нервів і наговорив у мікрофон цілу купу слів, які пропонуємо вам у електронному варіанті. Рекомендовано читати розмову до кінця.

Сашко Положинський нарешті зібрав докупи всю свою Систему нервів і наговорив у мікрофон цілу купу слів, які пропонуємо вам у електронному варіанті. Рекомендовано читати розмову до кінця.

Тартак
Інтерв’ю взято 11 грудня
Від ФДР Радіоцентру: Вадим Карп’як

Скільки всього треків увійшло до остаточного варіанту альбому?

Сашко: Сімнадцять.

Усі вони записані з друзями, чи є й такі, які ви відкинули, не встигли записати, або вони просто не ввійшли на диск з якихось інших причин?

Сашко: Якщо ти маєш на увазі, чи це всі друзі, які в нас є, то не всі. Більше того, дехто з тих, з ким ми записували пісні для цього альбому, є не стільки друзями, скільки колегами. Тобто не обов’язково нас поєднують дружні стосунки. Просто в якийсь момент виникла ідея спільної пісні, чи якась пісня сподобалась, чи хтось просто звернувся з пропозицією до нас: "Зробімо спільну пісню". Ну різні варіанти. Тобто не обов’язково, що всі сімнадцять творчих одиниць презентованих (крім Тартака) в цьому альбомі, це обов’язково наші друзі. Хтось, безперечно, друг, хтось — більше товариш, хтось колега і однодумець.

А яким, в такому разі, був принцип відбору груп на цей альбом?

Сашко: Ну доволі хаотично. Я ж кажу, що якоїсь однієї стратегії не було. Все почалося з того, що кілька пісень для цього альбому з’явилися самі собою. Про альбом ще навіть не думалося. Взагалі, сам альбом почався з того, що Діма Богуш з De Shifer’a запропонував зробити спільну пісню з ним. Дует Світязь давно запропонував зробити пісню з ними. Все життя існувала ідея зробити пісню з Танком на Майдані Конго і все це підігнати під проект ТТТ. Давно ми хотіли зробити пісню з Катею Чілі і пісня, фактично, існувала, її треба було просто записати і привести до ладу. Була одна пісня, яку ми написали для себе, але просто не вигрібали її самі зробити так, як ми хочемо, тому вирішили запросити когось, хто б допоміг це зробити. Одну пісню… ну я написав текст для Основного Показника. Вони трішечки зробили не так, як я собі це бачив, коли писав текст, тому в мене виникло велике бажання зробити свою версію цієї пісні. Але вже, оскільки Основний Показник першим виконував її, то зрозуміло, що запросили їх до виконання цієї пісні. Коротше кажучи, якась частина пісень, незалежно одна від одної і від цього альбому, планувалася до запису, чи навіть була записана. І гріх було не скористатися нагодою і під це діло, оскільки багато ще існує пісень, які ми б хотіли з кимсь поспівати, і багато хто хотів попрацювати з нами. Ми просто оголосили, що пишемо такий альбом і, чесно кажучи, під кінець змушені були відмовлятися від певних пісень, тому що подвійний альбом робити не було ніякого сенсу. Знову ж таки час піджимав і сімнадцять пісень це майже 70 хвилин. Тому ми вирішили на цьому зупинитися.

Що ж в такому разі ви не встигли записати для цього альбому?

Сашко: Не встигли ми зробити пісню з ГДРом. Власне, вона планувалася, була хороша ідея, просто ми фізично не встигали її зробити. Ну і чесно кажучи, по часу вона вже теж не дуже нам підходила. Відмовились ми також від спільної пісні з групою Сни, хоча пісня дуже класна. А відмовилися з тих самих причин, що ми не встигали. Також ми не зробили пісню з ХВК, тому що не встигли до неї дійти. Коротше кажучи це ті три пісні, які могли би бути в цьому альбомі, якби трохи більше було часу і на самому диску і в нас, щоб це все можна було записати.

А як тобі вдалося витягнути на запис Катю Чілі? Від неї уже кілька років ні слуху ні духу, тільки от на альбомі Тартака з’являється Катя Чілі, і то епізодично, а потім знову зникає.

Сашко: Ну це, можливо, для широкого загалу «ні слуху ні духу». Я, по-перше, постійно підтримую з Катею дружні стосунки. Це справді той варіант, коли є дружба, а не тільки "колєжанство по роботі". Насправді Катя постійно працює, але якось у неї все не виходить. То щось там з продюсерами, незрозумілі для мене стосунки, то сама Катя незадоволена результатом роботи… наскільки я знаю, зараз вона працює над перезаписом альбому, який вона вже один раз записала. З певних причин він чомусь не був виданий. Я його слухав і хочу сказати, що альбом дуже класний і мені незрозумілі причини, чому він не вийшов, це якісь внутрішні проблеми Каті і її продюсерів. Я не знаю в чому там причина. Знаю, що вона працює над новим альбомом і все, що я від неї чую з приводу нового альбому, це – "Чекай, робота ведеться. Буде готово – почуєш". Це все, що я можу сказати. Можливо легше запросити саму Катю і поговорити з нею?

Ми вже стараємося це зробити майже два роки. Вона просто невловима…

Сашко: Я вам дам телефон, за яким її можна зловити.

Я тут недавно дізнався, що кліп на "Мікрофонну перевірку" буде уже в новому варіанті.

Сашко: Так. Власне вчора Вітя Придувалов закінчив цей кліп і передав нашому продюсерові Олексію. Я сам, чесно скажу, ще не бачив нової версії, але сподіваюся, що десь якось колись побачу. Ну, власне, я довіряю смакам продюсера і смакам режисера в даному випадку. Якщо одному не соромно здавати цей кліп, а іншому не гидко його приймати, значить кліп вартий того, щоб люди його подивилися.

А під цей новий кліп мінялася якось музична доріжка?

Сашко: Ні. Нічого не мінялося. Сама "переробленість" – це засильно сказано. Як на мене, то це саме те, що планувалося спочатку. Оскільки замовниками кліпу були не ми, а телеканал "Гравіс", то вони просто напосіли на Вітю Придувалова, щоб він зробив його якомога швидше. І зрозуміло, що він був дуже обмежений в часі і він зробив його нашвидкуруч. І здав. Ми зі свого боку сказали: "Вітя, якщо замовники задоволені — Бог із ними. Хай тішаться своєю версією. Нас цікавить те, що ти хотів зробити від початку. Дороби як ти вважаєш за потрібне. І коли ти скажеш сам собі що це те, що ти хотів і захочеш нам показати цей кліп, то тоді нам і здаси". Ми не підганяли Вітю, і думаю, що він зробив так, як хотів, тому думаю, що кліп хороший.

А скільки часу забрав цей альбом, я маю на увазі від ідеї його записати – до моменту отримання на руки остаточного запису?

Сашко: Тут складно говорити щось, тому що деякі пісні почали писатися ще три роки тому. І щось довелося переписувати, щось дописувати до того, що вже було записано. Якийсь період був взагалі такий, що ми ніяк не працювали над альбомом, крім роботи на репетиціях, коли ми писали нові пісні і робили якісь аранжування. А останні півроку це була, фактично, робота нон-стоп. Тобто десь із середини літа ми як засіли працювати над цим альбомом, то зі студії вилазили тільки для того, щоб десь з’їздити виступити і зробити якусь кількість необхідних репетицій. А так-от робота велася постійно. І якщо відкинути той весь попередній період, коли дуже багато роботи було зроблено, але воно дуже розтягнуто було в часі, то останні півроку це от саме щільна робота і майже в цілодобовому режимі.

Виходить так, що цей альбом буде тільки в студійному варіанті. Наживо ви ж навряд чи зможете повністю заграти цю концертну програму, тому що проект вийде надзвичайно дорогим. Але чи маєте ви вже досвід виконання якихось пісень з альбому разом з тими виконавцями, з якими вони записані?

Сашко: Так. Ми вже пробували виступати. Дві пісні з цього альбому ми вже точно пробували виконувати. Деякі пісні, записані в альбомі, ми маємо можливість виконувати сольно, так що для нас це не проблема. Крім того є досвід спільних виступів зі Speedway-єм, з Танком на Майдані Конго, з тією ж Катею Чілі. Тобто я не думаю, що будуть якісь проблеми в тому, що коли є можливість заспівати разом, то заспівати. Я думаю, що ми вигребемо це. Інша справа, що зібрати всіх – це буде важкувато. Можливо, колись нам це вдасться зробити. Але є деякі пісні в альбомі, виконання наживо яких я собі взагалі складно уявляю.

Наприклад?

Сашко: Наприклад "Вродливе м’ясо", пісня з Фактично Самими. Зроблена вона дуже по студійному. Там, по-перше, дуже багато комп’ютерної роботи, дуже багато програмування, крім того багато запрошених музикантів: там і саксофон, там і віолончель… Її можна, звичайно, в живому варіанті зробити, але це буде вже трішечки не та пісня. Хоча, в принципі, з досвідом у цьому напрямку Фактично Самих, її можна лабати.

Так виходить, що більшість пісень на альбомі не Тартаківські. Чи є і ваші рідні речі?

Сашко: Я рахував, і здається там є шість пісень, які ми зробили або повністю, тобто це музика, текст, і аранжування, або це 80% нашої роботи. Є частина пісень, яку ми робили справді разом. Наприклад з Танком на Майдані Конго. Ми і текст писали разом, і Фагот уніс свої корективи в музичне оформлення цієї пісні. Хоч ніби музику і аранжування робили ми, але Фагот уже під час роботи у студії багато які корективи вніс. Пісня з Графітом робилася також разом. Тобто Графіт приходив до нас на репетиційну базу і вони там з хлопцями працювали над піснею. Я, скажу чесно, тут дуже мало брав участі у роботі. Я навіть коли уже прийшов записувати свою партію вокалу, я собі не уявляв, що я буду робити. І ми просто на студії майже імпровізаційно записали мій вокал. Коли я йшов, я ще не знав як це має виглядати і ми вже по ходу робили те, що зараз уже є як готовий продукт. Ну і багато інших варіантів там було роботи. Скажімо як ми працювали над піснею Мотор’ролли "Зима Хвора": коли прийшов Сєня, записав все, що він вважав за потрібно записати і пішов. Тоді сіли ми і по тому, що записав Сєня, почали робити те, що вважаємо за потрібне, взагалі не радячись із ним. Подобається йому, не подобається — не важливо. Робимо так як робимо. В результаті вийшов такий гібрид. Але хороший гібрид.

А чому ви вибрали у Мотор’ролли саме «Зима хвора»? Це ж стара пісня ще 98-го року. У них же ж є набагато новіші і актуальніші речі.

Сашко: Коли на моєму місці буде сидіти Сєня, то спитаєш у нього. Насправді у мене було величезне бажання зробити спільну пісню з Мотор’роллою. І я не знаю жодної пісні в репертуарі Мотор’ролли, яку б я не хотів заспівати разом з ними. Взагалі варіант був такий, що ми беремо або вже готову пісню, або сідаємо і пишемо якусь пісню разом, або Тартак пише якусь пісню і ми разом її оформляємо. Сєня сказав, що "Зима Хвора" це та пісня, яку він бачить у спільному виконанні. Чому він її запропонував – я не знаю. Але відмовлятися від пісні, яке є реальним хітом, мені, ще й як співпродюсеру альбому, було б просто гріх. Пісня класна, пісня подобається, пісня хітова, і знову ж таки кажу – особиста любов до Мотор’ролли. Заради Бога. Дав би Сєня десять пісень нам до альбому – ми би всі десять і зробили. Можливо навіть без нього, якби домовились по грошах (сміється).

А як у вас справи з піратуванням цього новенького альбому? Уже щось є?

Сашко: Дорогі прихильники групи Тартак. Ми маємо такі свідчення, що в деяких регіонах України вже з’явилися піратські копії цього альбому. Хочу вас запевнити, що якщо раптом справді вам продають піратську копію нашого альбому, де є всі сімнадцять пісень, як в оригіналі, то в будь-якому випадку – це ще не остаточний варіант. Тобто якість звучання на цьому альбомі значно нижча ніж в оригіналі. Я особисто контролював процес обміну нашої музичної інформації і знаю, що остаточного варіанту альбому немає ні в кого окрім людей, яким я на 100% довіряю і які ніяк би не могли розповсюдити інформацію в напрямку піратів. Тобто я можу запевнити, що якщо справді існує піратський альбом Тартак та Друзі "Система Нервів", якщо дійсно там є всі 17 треків, які є в оригіналі, то це продукт недоброякісний. Як би пірати не старалися – до оригіналу вони не дотягують. І навіть якщо піратська копія коштує на кілька гривень дешевше, то повірте мені, що ті кілька гривень не вартують тієї різниці в якості яку ви втрачаєте.