ВЕЛИКА ПОДЯКА!

29 травня, 2003

ВЕЛИКА ПОДЯКА!

:))) Все – закінчився мій день народження! Отож хочу подякувати всім за вітання, побажання та вихваляння! :))))))) Однак, як справжній смур, хочу зробити деякі зауваження! По-перше, не люблю різноманітне слиняве сюсюкання, розмазування соплів та мазливі епітети. По-друге, не люблю коли мене занадто хвалять: набагато приємніше чути, хай стриману, але відверту оцінку – без божественних диферамбів, гімнів та молитв. По-третє, ще раз усім дуже дякую! :))))))) Сашко.

28 травня, 2003

У САШКА СЬОГОДНІ ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ!

Ура!…

27 травня, 2003

ПРО ШОУ-БІЗНЕС В УКРАЇНІ…

По дорозі до однієї програми Сашкові пощастило потрапити на зйомки іншої… Дивіться найближчим часом на каналі “1+1″ ще одну програму за участю вокаліста “Тартака”. Це ток-шоу “Я так думаю”. У програмі Сашко та Фагот, в компанії багатьох інших представників і функціонерів різних ланок українського шоу-бізнесу, балакатимуть про те, чим та як той шоу-бізнес в Україні займається…

27 травня, 2003

ХОЧУ ПОДЯКУВАТИ

Всім, хто відгукнувся на моє прохання і виклав свої міркування стосовно середньої освіти в Україні. Щоправда, розмова в програмі пішла трохи не в тому руслі, на яке я сподівався, але ваші міркування, по-перше, додавали мені впевненості, що я в матеріалі, по-друге, так чи інакше потрапили до вух усіх присутніх. Що з того всього вийшло – дивіться сьогодні вночі на каналі “1+1″ в програмі “Остання барикада”. :))) Сашко.

24 травня, 2003

ЯК САШКО ПОЛОЖИНСЬКИЙ МАЛО НЕ ЗАБИВСЯ… :)))

Історія дуже проста. Сьогодні, як відомо, Київ святкував свій день, а на День Києва вже стало традицією проведення “Свята пива на Подолі”. Традиційно й “Тартак” було запрошено для участі в концертній програмі цього свята, яке вже кілька років поспіль відбувається на Контрактовій площі столиці. І, як це звичайно буває в таких випадках, на честь того, що Сашко одягнув на виступ нову святкову сорочку, за кілька хвилин до виходу “Тартака” на сцену пройшов дощ. На головну сцену води майже не налилося, але нижня -авансцена – була перетворена на, хоч і дуже мілкий, але басейн. “Тартаки” почали свою програму, відіграли з “Графітом” “Ні, я не ту кохав”, проспівали з народом, який дуже гаряче підтримував групу, “Но пасаран”, а на третій пісні – “Божевільні танці” – Сашка так завело, що йому стало мало місця на головній сцені і він вистрибнув на авансцену… Ось тут все і почалося! :))) Стибок був досить потужним, а покриття сцени, залитої водою, – неймовірно слизьким. І Сашка понесло – вперед, без зупинки і без найменшої можливості загальмувати. Найреальнішою перспективою було успішно доїхати до краю сцени, зачепитися ногами за розкладене піротехніками феєричне устаткування і з успіхом полетіти вниз головю з майже триметрової сцени в асфальт… На щастя, як вже більш-менш досвідчений сноубордист :))), Сашко встиг зреагувати і, щоб врятувати себе від падіння, а піротехнічне обладнання – від збивання зі сцени, впав на спину. Потім, звичайно, спрацювала професійна підготовка “безголового” шоумена і Сашко, посидівши в калюжі та поматилявши ногами, влаштував собі невелике катання по мокрій сцені з падіннями, проїздами на спині та на сідіниці. При цьому, звісно, він геть зіпсував (тобто – забруднив і замочив) нову сорочку та, не на багато старіші, штани… Сашко: “Спочатку я дуже злякався… Особливо в той момент, коли зрозумів, що на цій сцені сила тертя майже не існує… Я, наче в якійсь заповільненій зйомці, бачив край сцени, що невмолимо наближається, піротехнічне обладнання, яке не вдасться обминути, а далі – асфальт і мій політ до нього вниз головою… Але потім, коли впав на спину і тому не злетів зі сцени, ніби-то мені це все вдалося якось перетворити на веселуху… Однак, коли почалася наступна пісня, я відчув, що мене ніби чимось придавило… Ноги почали дуже сильно дрижати, щось заболіло у спині та тиснуло в грудях… Довелося трохи зробити паузу, щоб відновити свій фізичний стан… Я просто припинив читати текст “Буча-чаки”, присів, розслабився на кілька секунд, а коли відчув, що все ніби гаразд – продовжив свій виступ далі… Не знаю, як це все виглядало збоку, але в якийсь момент я навіть подумав, що було б, мабуть круто померти на сцені під час виступу… І для розкрутки було б непогано… :))) Це, звичайно, дурниці, але тепер я, здається, знаю, що таке невеличкий шок… :)))”. Ось така весела історія… Залишається тільки додати, що невелике медичне обстеження не зафіксувало в Сашка ніяких серйозних фізичних пошкоджень – ну і слава богу! :))) А завтра на тій самій сцені ді-джей Валік (“Тартак”), ді-джей Тонік (“ТНМКонго”) та ді-джей Невідомий (Львів) мають влаштувати якесь неймовірне ді-джей-шоу! Матимемо надію, що обійдеться без небезпечних сюрпризів…

24 травня, 2003

ЗВЕРНЕННЯ ДО ТИХ, ХТО ЩЕ ВЧИТЬСЯ В СЕРЕДНІЙ ШКОЛІ АБО НЕЩОДАВНО ВЧИВСЯ!

Є справа! Після перших відвідин “Тартаком” програми “Остання Барикада”, Сашка, як людину, яка має що сказати і більш-менш вміє це робити, знову запросили на зйомки. Цього разу тема програми – про сучасну середню освіту в Україні. Велике прохання до всіх відвідувачів сайту: викладіть свої думки стосовно цієї теми, назвіть, які бачите плюси та мінуси нашої середньої освіти. Зробіть це до найближчого вівторка і тим самим ви допоможите й Сашкові, й програмі, а як пощастить, то й українській середній освіті! Заздалегідь дякуємо!

24 травня, 2003

КУЛЬТПОХІД…

Вчора півгрупи “Тартак”, а саме – Кіса, Муха і Сашко – у складі великої та поважної музико-журналістсько-митецької делегації відвідали прем’єрний показ “Матриці-2″. Всі троє лишилися максимально незадоволеними та вважають себе обдуреними… За винятком кількох вдалих епізодів, фільм нудний, незрозумілий та ще й незакінчений… Нікому не радимо!

17 травня, 2003

МАЙЖЕ СПРАВЖНЯ “ЖОВТА” НОВИНА!

Сьогодні на фестивалі “Чайка-5″ Сашко мало не побився із представником “супер-гостя зі Швеції” – команди “Вакуум”. А діло було так. Сашко, як ви мабуть знаєте, (вже втретє поспіль) працював ведучим “Чайки”. Після того, як “Вакуум” закінчив свою “супер-хітову” програму, ведучий вийшов на сцену і провів свою звичну роботу – щось розповів, щось покричав, побавився з публікою в “запускання хвиль” та оголисив наступну команду. Однак, як тільки, закінчивши роботу, Сашко зійшов зі сцени, до нього звернувся один із адміністраторів фестивалю. Сказав, що, виявляється, “Вакуум” збирався ще поспівати “на біс”, але нікого про це не попередив, тож чи не можна оголосити ще раз “Вакуум”? Звичайно, що, коли весь народ уже з нетерпінням чекає оголошеного виходу хедлайнера – “Діскатєкі Аварії”, повернення на сцену “Вакуума”, який уже відспівав єдину відому присутнім пісню зі свого репертуару, було б зустрінуте публікою максимально недоброзичливо. Не встиг Сашко про це розповісти, як до нього підскочив якийсь розгніваний дядечко і став щось голосно кричати іноземною мовою. Хоч Сашко і не дуже добре володіє англійською, але він іноді дивиться американські фільми, отож зміг зрозуміти, що значить “факін’ ідіот” та “фак офф”. Тому у відповідь на чуже “фак офф” Сашко моментально і, м’яко кажучи, дуже агресивно видав своє. Іноземець, видно, не чекав такої відповіді, бо мабуть звик до того, що іноземців у нас тут всі “люблять і поважають”, тому одразу розгубився, обірвав свою гнівну тираду на півслові та, в пошуках підтримки, багатозначно подивився на правоохоронця, що стояв тут же поруч. Однак, слід віддати належне працівникам нашої міліції, хлопець у червоній беретці стояв з непорушним виглядом, мовляв, я у справи інтерполу не втручаюсь… Отож “вакуумець” продовжив свою лайку, за що вже мав ось-ось отримати в рило, однак самовіддані працівники “Чайки” врятували його від цього. Один кинувся щось пояснювати іноземцеві, інша – палкими обіймами заспокоювати Сашка. Шкода, що в цей момент поруч не було жодної відеокамери, бо можна було б відзняти веселенький матеріальчик: двоє заспокоюють, двоє інших через їхні голови продовжують обсипати один одного матюками з усіх відомих їм мов, а незворушний правоохоронець та кілька працівників компанії “Зінтеко” зацікавлено спостерігають за цією комедією. Але найсмішніше в цій історії інше! Коли вже потім кілька чоловік дізналися про вищеописаний інцидентик, коментар був у всіх майже однаковий: “Треба було врізати… Був би хороший пі-ар і “Тартаку”, і “Вакууму”… :))) Ось така історія, а вірити їй чи ні – вирішувати вам… :)))

14 травня, 2003

БУВАЄ Ж ТАКЕ…

Виявляється, що “Пісня Року” – це не телепроект, а концерт, який знімає телебачення. І концерт, за складом учасників, настільки неоднозначний, що цілком логічним запитанням може бути: а як туди потрапили “Танок”, “Тартак” та деякі інші? Ну, потрапили – то й потрапили. Чим більше людей нас почує та побачить, тим краще і нам, і людям. А те, що доведеться імітувати виступ під плюсову фонограму, то це хоч і не дуже примєно, але є вимогою телебачення. Хоча в “Україні”, судячи з нашого виступу в квітні, настільки периємний звук, що вживу там можна грати вічно… Мабуть просто не всі вміють… :)))

13 травня, 2003

ПІСНЯ РОКУ!

Завтра-післязавтра “Тартак” разом із “Графітом” мають відзнятися для програми (чи проекту?) “Пісня року”. На сцені НПК “Україна” пацани будуть виламуватися під фанеру “На даху” – типу вони грають та співають! :))) Що з того вийде – важко сказати, бо “під плюс” ніхто з “Тартака” та “Графіта” працювати не вміє. Одне тішить: це не концерт, це просто телезйомка – майже те саме, що зйомки відеокліпу… В будь-якому випадку, після участі в “Пісні року” ніхто не скаже, що “Тартак” до року не має ніякого відношення! :)))))))